понеділок, 6 листопада 2017 р.
poroshenko - putin's shit. #путінський_кнур і його любі казнокради
На початку 2016 року на острові Мен для українського газового топ-менеджера Сергія Олексієнка була заснована офшорна компанія для виведення валюти за кордон всупереч валютним обмеженням, що діяли в Україні.
Йдеться про компанію Pioneer Foundation, яка проіснувала 14 місяців. Це випливає з документів «Paradise Papers» («Документи з райських островів») – нового глобального журналістського розслідування, до якого долучилась команда «Слідства.Інфо» як офіційний партнер проекту OCCRP (Центр з дослідження корупції та організованої злочинності), що об'єднує цілий ряд некомерційних регіональних центрів незалежних ЗМІ.
За даними журналістського розслідування, до схеми виведення коштів міг бути залучений Альфа-Банк, а рахунок для фонду Олексієнка вирішили відкрити у Банку Кіпру.
До роботи у державній компанії Сергій Олексієнко був інвестиційним банкіром – працював у найвідоміших українських компаніях. У липні 2014 року він почав працювати у «Нафтогазі» – уповноваженим з перспективних проектів. Зараз Олексієнко – член правління «Укртрансгазу», дочірньої компанії «Нафтогазу», відповідальної за передачу та зберігання природного газу.
Детальніше про це та інші розслідування «Слідства.Інфо» на основі документів «Передайз Пейперз» дивіться і читайте на сайті Громадського.
«Темний шоколад» Петра Порошенка: про що говорять документи «райських островів».
У неділю о 20:00 за українським часом одночасно чотириста журналістів в шістдесяти семи країнах опублікували свої матеріали про фінансові таємниці можновладців.
Навесні цього року учасники Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів а також Центру розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP, які торік оприлюднили проект «Панама Пейперз», отримали доступ до нових документів. Нове глобальне журналістське розслідування назвали «Paradise Papers» або «Документи з райських островів». Цього разу журналісти проаналізували дані про власників офшорних компаній з двох десятків юрисдикцій. Вони розташовані переважно на невеликих екзотичних островах.
Команда «Слідства.Інфо» як офіційний партнер OCCRP долучилася до цього міжнародного проекту і знайшла у документах більше десятка українських прізвищ.
https://hromadske.ua/posts/paradise-papers-dlia-top-menedzhera-naftohazu-stvoryly-ofshronu-kompaniiu-na-ostrovi-men-dlia-vyvedennia-valiuty
неділя, 5 листопада 2017 р.
пʼятниця, 3 листопада 2017 р.
четвер, 2 листопада 2017 р.
ПРИЙДИ і ПІДТРИМАЙ: Суд над прикордонником, що захистив Маріуполь перенесли на 6 листопада
Вищий спеціалізований суд переніс на 6 листопада розгляд касації прикордонника Сергія Колмогорова, якого засудили до 13 років за гратами через те, що під час чергування на блокпосту в Маріуполі відкрив вогонь по автомобілю, який не зупинився.
"Прокурор у справі прикордонника Колмогорова не з'явився на засідання і в письмовій заяві сьогоднішньою датою просить перенести слухання".За його словами, під судом лунали заклики до генпрокурора Юрія Луценка привезти його підлеглого або пояснити чому немає обвинувача.
Як повідомляють очевидці, на підтримку прикордонника під будівлею суду, де 2 листопада мала розглядатись касація Колмогорова, зібралось більше 200 людей, серед яких його колеги, керівництво та депутати.
В коментарі журналістам перший заступник голови Держприкордонслужби Василь Серватюк висловив надію, що суд уважно розгляне касацію Колмогорова і прийме правильне, конституційне рішення.
"Я та інші співробітники Держприкордонслужби, ветерани-прикордонники та учасники АТО сподіваємося, що суд уважно розгляне справу Сергія Колмогорова. Можу запевнити, що зброя ним використовувалась відповідно до закону та внутрішніх інструкцій", - сказав Серватюк.
Він зауважив, що наразі прикордонники вимушені використовувати зброю мало не щодня.
Як повідомляє прес-служба Держприкордонслужби, старший солдат Бердянського прикордонного загону Сергій Колмогоров, який неодноразово виконував бойові завдання у зоні проведення АТО, 9 вересня 2014 року чергував на блокпосту в районі Маріуполя.
"Під час несення служби, військовослужбовці помітили неподалік від берега моря автомобіль, який блимав фарами, подаючи якісь сигнали, а потім попрямував у бік блокпоста", - йдеться у повідомленні.
"На вимогу зупинитися для перевірки документів водій лише натиснув на газ автомобіля і пішов на прорив. Попереджувальні постріли не зупинили порушника, швидкість транспортного засобу лише збільшилась. Після цього був відкритий вогонь на ураження", - додають прикордонники.
Зазначається, що пасажирка автомобіля загинула, а водій, уродженець Донецька, не постраждав і, після кількох допитів, виїхав до Росії.
середа, 1 листопада 2017 р.
ЗАВТРА ПРИЙДИ І ПІДТРИМАЙ ПРИКОРДОННИКА ЯКИЙ ЗАХИСТИВ МАРІУПОЛЬ: 2 листопада, 11.00 Київ, вулиця Пилипа Орлика, 4 (Вищий спеціалізований суд України)
2 ноября в 11.00 Высший специализированный суд Украины (улица Пилипа
Орлика, 4) рассмотрит кассацию по одному из самых значимых и самых
малоизвестных уголовных процессов войны – делу солдата Госпогранслужбы
Сергея Колмогорова, обвиняемого в убийстве женщины–пассажира автомобиля,
обстрелянного нарядом пограничников на блокпосту под Мариуполем 9
сентября 2014 года.
Это дело трудно объяснить вне контекста событий. Мариуполь является ключевым населенным пунктом для экономики Донбасса, и защита города была важным звеном в войне.
5 июля диверсионная группа российских наемников высадилась с моря у села Седово под Мариуполем и уничтожила пост технического наблюдения Госпогранслужбы Украины. При обстреле погиб прапорщик Александр Ковалев.
24 августа российская армия начала наступление в Украине крупными силами и окружила группировку украинских войск под Иловайском.
27 августа регулярные российские части захватили Новоазовск на подступах к Мариуполю. Город защищали небольшие и слабо вооруженные подразделения пограничников, милиции, Нацгвардии и ВСУ. С 5 сентября начались бои непосредственно под Мариуполем и не прекратились после объявления перемирия.
Таким образом, обстановка на фронте была критической, существовала реальная угроза атаки россиян на город, в Мариуполь спешно перебрасывались боеготовые подразделения.
И вот вечером 9 сентября пограничники на блокпосту в Мариуполе на улице Горской, где находился Колмогоров, заметили на берегу моря машину, которая, как им показалось, подавала фарами некие световые сигналы в море.
Примерно в 21.30 машина отъехала с берега и направилась по дороге к блокпосту. Пограничники утверждают, что подозрительной машине приказали остановиться, однако машина скорость якобы не сбросила. И тогда командир блокпоста офицер А.Нагорный отдал приказ открыть огонь. Сразу девять пограничников открыли огонь на поражение по машине. В машине находилась супружеская пара из Мариуполя. Водитель не пострадал, а женщина получила пулю в голову.
Водитель Евгений Рожков утверждает, что он пытался убежать, не слышал окриков остановиться, не слышал и не видел выстрелов.
Важно подчеркнуть – командир Колмогорова отдал приказ и подтвердил это в судебном заседании.
Выполнили приказ все 9 человек и все открыли огонь. Это не один Колмогоров действовал. Это все они восприняли машину как законную цель. И все они могли ошибиться. И пуля, попавшая в женщину, могла принадлежать любому. Экспертиза не установила, что выстрел был сделан из оружия именно Колмогорова.
Последний шанс солдата Колмогорова 01
Обвинение построено на показаниях свидетелей – самого водителя Рожкова и пограничника Гулого, который также вел огонь по машине. Якобы Колмогоров был ближе к машине, и его выстрелы были самыми точными.
Несмотря на то, что солдат выполнял приказ командира, Приморский районный суд Мариуполя 15 ноября 2016 года признал виновным в убийстве одного Колмогорова и осудил его на 13 лет тюрьмы.
7 февраля 2017-го Апелляционный суд Донецкой области оставил приговор в силе.
Сергей Колмогоров находится в тюрьме в Днепре, его должны доставить на процесс.
Дело рассматривает коллегия в составе председательствующего судьи Станислава Кравченко, судей Анатолия Суржока и Татьяны Франтовской.
Дело беспрецедентное – за выполнение прямого приказа командира вместе с личным составом подразделения судят одного из бойцов этого подразделения.
Это дело трудно объяснить вне контекста событий. Мариуполь является ключевым населенным пунктом для экономики Донбасса, и защита города была важным звеном в войне.
5 июля диверсионная группа российских наемников высадилась с моря у села Седово под Мариуполем и уничтожила пост технического наблюдения Госпогранслужбы Украины. При обстреле погиб прапорщик Александр Ковалев.
24 августа российская армия начала наступление в Украине крупными силами и окружила группировку украинских войск под Иловайском.
27 августа регулярные российские части захватили Новоазовск на подступах к Мариуполю. Город защищали небольшие и слабо вооруженные подразделения пограничников, милиции, Нацгвардии и ВСУ. С 5 сентября начались бои непосредственно под Мариуполем и не прекратились после объявления перемирия.
Таким образом, обстановка на фронте была критической, существовала реальная угроза атаки россиян на город, в Мариуполь спешно перебрасывались боеготовые подразделения.
И вот вечером 9 сентября пограничники на блокпосту в Мариуполе на улице Горской, где находился Колмогоров, заметили на берегу моря машину, которая, как им показалось, подавала фарами некие световые сигналы в море.
Примерно в 21.30 машина отъехала с берега и направилась по дороге к блокпосту. Пограничники утверждают, что подозрительной машине приказали остановиться, однако машина скорость якобы не сбросила. И тогда командир блокпоста офицер А.Нагорный отдал приказ открыть огонь. Сразу девять пограничников открыли огонь на поражение по машине. В машине находилась супружеская пара из Мариуполя. Водитель не пострадал, а женщина получила пулю в голову.
Водитель Евгений Рожков утверждает, что он пытался убежать, не слышал окриков остановиться, не слышал и не видел выстрелов.
Важно подчеркнуть – командир Колмогорова отдал приказ и подтвердил это в судебном заседании.
Выполнили приказ все 9 человек и все открыли огонь. Это не один Колмогоров действовал. Это все они восприняли машину как законную цель. И все они могли ошибиться. И пуля, попавшая в женщину, могла принадлежать любому. Экспертиза не установила, что выстрел был сделан из оружия именно Колмогорова.
Последний шанс солдата Колмогорова 01
Обвинение построено на показаниях свидетелей – самого водителя Рожкова и пограничника Гулого, который также вел огонь по машине. Якобы Колмогоров был ближе к машине, и его выстрелы были самыми точными.
Несмотря на то, что солдат выполнял приказ командира, Приморский районный суд Мариуполя 15 ноября 2016 года признал виновным в убийстве одного Колмогорова и осудил его на 13 лет тюрьмы.
7 февраля 2017-го Апелляционный суд Донецкой области оставил приговор в силе.
Сергей Колмогоров находится в тюрьме в Днепре, его должны доставить на процесс.
Дело рассматривает коллегия в составе председательствующего судьи Станислава Кравченко, судей Анатолия Суржока и Татьяны Франтовской.
Дело беспрецедентное – за выполнение прямого приказа командира вместе с личным составом подразделения судят одного из бойцов этого подразделения.
вівторок, 24 жовтня 2017 р.
Банкомат и оккупант. Донецкая комедия
Любой адекватный житель оккупированого Донецка подтвердит: если
пользоваться мозгами, то можно увидеть и русские танки, и русских
кадровых военных в городе, и гастарбайтеров из е*еней рф. Но это если
пользоваться, а не носить в заднем кармане штанов. Если не пользоваться,
то можно не то, что в концлагерь под Мариуполем поверить, а и
трансформеров в небе над Макеевкой увидеть с тернопольско-вашингтонским
акцентом и синхрофазотронами в лапах.
Как узнать русского в оккупированом Донецке? А очень просто: если это обычное чудо из зажопинска рф, первый признак — это голова-вертолет. Ну то есть тупая голова чухонца из мест, куда сусанин пойти побоялся бы, кружится как лопасти вертолета. Почему кружится? Там потому шо асфальт это чудо в основном видело только по телевизору. За многоэтажки вообще молчу, ибо 5 этажка для дикаря из рф — это су*а даже не небоскреб, а небоскребище.
Также шлюхского в оккупированом Донецке можно узнать по стилю общения и манере разговаривать: более наблатыканых бакланов в драных кроссовках, но четко по фене ботающих или использующих блатные словечки в обычном разговоре сложно найти. У меня в школе таких особей учитель называл вор батона или блатная бомжотА.
За маты я вообще молчу. Как известно, слово х*й настоящий русский за всю свою никчемную жизнь произносит чаще, чем слово люблю. Сапожники и строители вообще не матерятся по сравнению с русскими. Даже если им на мизинчик упадет молоток, то россиянин накидает стоооолько ху*в под молоток в процессе падения, что молоток передумает падать на такую огромную кучу половых органов.
Но суть не в молотках, а в невидимках. Как известно, в рф проживает 86% слепых людей, которые не видят и не понимают как можно воевать на отжатом оружии 4 года. Напомню, патроны и снаряды не растут на деревьях, их не выкопаешь как картошку и они не залегают в шахтах как уголь. Короче, далее речь пойдет о немытом в Донецке, которого видят все адекватные люди, а ватные… Та хули с них взять уже.
Оккупированый рф Донецк. Центр города. По улице прет полубомж в гражданке. По внешнему виду четко видно,что приехало это чудо из такоооой жопы цивилизации, что деревянный туалет с сердечком на улице в тех краях — это су*а пирамида Хеопса. По повадкам оно выдает себя — пивас, мат-перемат, харкается, с урнами и носовыми платками не знаком.
Ни*уя не смеркается, патаму шо на улице день. Чудовище топает в мою сторону и явно хочет шось спросить. Внутренний биндер смотрит на православнутую бибизяну и предполагает, что оно хочет узнать в чем смысл жизни без мозгов и как оно с этим жить дальше.
Бибизяноид подходит ко мне и спрашивает что? Оно спрашивает, ближайший банкомат сбербанка рф где. Внутренний биндер предлагает ответить в рифму: в пензЕ, б*д, и топать себе от лишнехромосомного дальше. Я смотрю на дебила и молчу, пытаюсь не заржать в голос и не послать на*уй оккупанта.
Немая сцена. Я молчу, оккупант молчит, внутренний биндер срочно вызывает дух Бандеры, чтобы немытый прямо сейчас начал искать туалет от страха.
Вы смотрели когда-нибудь в настоящую пустоту? Я смотрел. В глаза оккупанта можно крикнуть и услышать такое эхо, что Гималаи рядом не стояли.
Отвечаю оккупанту: нет тут никаких банкоматов сбербанка рф. И в Макеевке тоже нет. Оккупант, услышав мой ответ, немного расстроился [а лучше б сдох прямо сейчас и сделал мир чище, поправляет меня внутренний биндер].
Аднака полудурок не отстает от меня и начинает нести слезливую историю о том,шо оно из батайска, меня защищает от когось-там и деньги снять с карты не может сбербанка рф. Думаю про себя: путену, су*а, звони, путену!
Внутренний биндер предлагает сделать контрольный в голову идиотине батайской и топать по своим делам, ибо времени базикать с безгмозлыми у меня просто нет. Я начинаю просвещать невидимого о том, что в оккупированом Крыму тоже нету банкоматов сбербанка рф вообще. На морде лица у оккупанта шок и ужас, он понимает, что его где-то таки нае*али, но признаться в этом даже себе оккупант боится, это не из жилсектора стрелять из артиллерии и мирными прикрываться.
Немытый решает поставить точку в разговоре и поумничать, но выходит как всегда. Оно говорит: ну я тогда еще поищу ,если ты не знаешь, где в Донецке есть работающие банкоматы сбербанка рф. Внутренний биндер ржет вголос, я посылаю взглядом оккупанта на поиски банкомата и мы расходимся.
Мораль: россияне, лучше всего банкоматы сбербанка рф работают на территории рф. Но, если вы хотите, чтобы и в Донецке эти банкоматы работали — уе*уйте с моей земли. Здоровее будете. С неуважением, житель Донецка.
Фашик Донецкий(с)
Как узнать русского в оккупированом Донецке? А очень просто: если это обычное чудо из зажопинска рф, первый признак — это голова-вертолет. Ну то есть тупая голова чухонца из мест, куда сусанин пойти побоялся бы, кружится как лопасти вертолета. Почему кружится? Там потому шо асфальт это чудо в основном видело только по телевизору. За многоэтажки вообще молчу, ибо 5 этажка для дикаря из рф — это су*а даже не небоскреб, а небоскребище.
Также шлюхского в оккупированом Донецке можно узнать по стилю общения и манере разговаривать: более наблатыканых бакланов в драных кроссовках, но четко по фене ботающих или использующих блатные словечки в обычном разговоре сложно найти. У меня в школе таких особей учитель называл вор батона или блатная бомжотА.
За маты я вообще молчу. Как известно, слово х*й настоящий русский за всю свою никчемную жизнь произносит чаще, чем слово люблю. Сапожники и строители вообще не матерятся по сравнению с русскими. Даже если им на мизинчик упадет молоток, то россиянин накидает стоооолько ху*в под молоток в процессе падения, что молоток передумает падать на такую огромную кучу половых органов.
Но суть не в молотках, а в невидимках. Как известно, в рф проживает 86% слепых людей, которые не видят и не понимают как можно воевать на отжатом оружии 4 года. Напомню, патроны и снаряды не растут на деревьях, их не выкопаешь как картошку и они не залегают в шахтах как уголь. Короче, далее речь пойдет о немытом в Донецке, которого видят все адекватные люди, а ватные… Та хули с них взять уже.
Оккупированый рф Донецк. Центр города. По улице прет полубомж в гражданке. По внешнему виду четко видно,что приехало это чудо из такоооой жопы цивилизации, что деревянный туалет с сердечком на улице в тех краях — это су*а пирамида Хеопса. По повадкам оно выдает себя — пивас, мат-перемат, харкается, с урнами и носовыми платками не знаком.
Ни*уя не смеркается, патаму шо на улице день. Чудовище топает в мою сторону и явно хочет шось спросить. Внутренний биндер смотрит на православнутую бибизяну и предполагает, что оно хочет узнать в чем смысл жизни без мозгов и как оно с этим жить дальше.
Бибизяноид подходит ко мне и спрашивает что? Оно спрашивает, ближайший банкомат сбербанка рф где. Внутренний биндер предлагает ответить в рифму: в пензЕ, б*д, и топать себе от лишнехромосомного дальше. Я смотрю на дебила и молчу, пытаюсь не заржать в голос и не послать на*уй оккупанта.
Немая сцена. Я молчу, оккупант молчит, внутренний биндер срочно вызывает дух Бандеры, чтобы немытый прямо сейчас начал искать туалет от страха.
Вы смотрели когда-нибудь в настоящую пустоту? Я смотрел. В глаза оккупанта можно крикнуть и услышать такое эхо, что Гималаи рядом не стояли.
Отвечаю оккупанту: нет тут никаких банкоматов сбербанка рф. И в Макеевке тоже нет. Оккупант, услышав мой ответ, немного расстроился [а лучше б сдох прямо сейчас и сделал мир чище, поправляет меня внутренний биндер].
Аднака полудурок не отстает от меня и начинает нести слезливую историю о том,шо оно из батайска, меня защищает от когось-там и деньги снять с карты не может сбербанка рф. Думаю про себя: путену, су*а, звони, путену!
Внутренний биндер предлагает сделать контрольный в голову идиотине батайской и топать по своим делам, ибо времени базикать с безгмозлыми у меня просто нет. Я начинаю просвещать невидимого о том, что в оккупированом Крыму тоже нету банкоматов сбербанка рф вообще. На морде лица у оккупанта шок и ужас, он понимает, что его где-то таки нае*али, но признаться в этом даже себе оккупант боится, это не из жилсектора стрелять из артиллерии и мирными прикрываться.
Немытый решает поставить точку в разговоре и поумничать, но выходит как всегда. Оно говорит: ну я тогда еще поищу ,если ты не знаешь, где в Донецке есть работающие банкоматы сбербанка рф. Внутренний биндер ржет вголос, я посылаю взглядом оккупанта на поиски банкомата и мы расходимся.
Мораль: россияне, лучше всего банкоматы сбербанка рф работают на территории рф. Но, если вы хотите, чтобы и в Донецке эти банкоматы работали — уе*уйте с моей земли. Здоровее будете. С неуважением, житель Донецка.
Фашик Донецкий(с)
Звіт Гельсінської комісії США: Олігархи захопили державу Україна і змагаються один з одним, щоб вкрасти українські багатства
Олігархи захопили державу Україна, витіснивши некорумповані політичні
партії і змагаючись один з одним, щоб вкрасти українські багатства
В Гельсінській комісії шоковані рівнем корупції української влади
«Корупція не дозволяє Україні стати повноцінною процвітаючою демократією і заважає їй боротись проти порушень Росії», йдеться в звіті Гельсінської комісії США (Комісії з безпеки і співробітництва в Європі).
Дослідники вбачають причину вкоріненої корупції в олігархічній моделі управління, пише ukrainian.voanews.com
«Олігархи захопили державу Україна, витіснивши некорумповані політичні партії і змагаючись один з одним, щоб вкрасти українські багатства», — йдеться у короткому викладі звіту. Саме олігархи. побоюючись втратити вплив і доступ до ресурсів, створюють основний опір реформам.
Незважаючи на прогрес в подоланні корупції в таких сферах як енергетика, фінансовий сектор та економічне управління, прогрес все ще не є достатнім. Зокрема, гальмується судова реформа. «Україна має якомога швидше створити антикорупційний суд – фінальний елемент структури боротьби з корупцією», — зазначають дослідники.
Надзвичайно важливо — не втрачати темп реформ, радить Гельсінська комісія.
«Перетворити олігархів з «придворних» на «бізнесменів» можна лише за допомогою потужного громадянського суспільства.
«Надзвичайно важливо засуджувати будь-яку спробу обмежити чи завдати шкоди громадянському суспільству», — зазначається в звіті.
Гельсінська комісія наголошує на складнощах у подоланні олігархічної моделі, через те, що вона створювалась з часів початку здобуття Україною незалежності через дві причини:
— Обмежена лібералізація економіки на початку незалежності.
— Маніпуляції з ціною на газ, які дозволили олігархам накопичити статки, а Росії — десятиріччями впливати на українську політику.
Комісія закликає міжнародну спільноту підтримувати Україну в боротьбі проти корупції, яка може бути довготривалою через вкоріненість олігархічної моделі.
Звіт Гельсінської Комісії США: Олігархи Захопили Державу Україна І Змагаються Один З Одним, Щоб Вкрасти Українські Багатства
http://pochekun.net/editor/7147/
В Гельсінській комісії шоковані рівнем корупції української влади
«Корупція не дозволяє Україні стати повноцінною процвітаючою демократією і заважає їй боротись проти порушень Росії», йдеться в звіті Гельсінської комісії США (Комісії з безпеки і співробітництва в Європі).
Дослідники вбачають причину вкоріненої корупції в олігархічній моделі управління, пише ukrainian.voanews.com
«Олігархи захопили державу Україна, витіснивши некорумповані політичні партії і змагаючись один з одним, щоб вкрасти українські багатства», — йдеться у короткому викладі звіту. Саме олігархи. побоюючись втратити вплив і доступ до ресурсів, створюють основний опір реформам.
Незважаючи на прогрес в подоланні корупції в таких сферах як енергетика, фінансовий сектор та економічне управління, прогрес все ще не є достатнім. Зокрема, гальмується судова реформа. «Україна має якомога швидше створити антикорупційний суд – фінальний елемент структури боротьби з корупцією», — зазначають дослідники.
Надзвичайно важливо — не втрачати темп реформ, радить Гельсінська комісія.
«Перетворити олігархів з «придворних» на «бізнесменів» можна лише за допомогою потужного громадянського суспільства.
«Надзвичайно важливо засуджувати будь-яку спробу обмежити чи завдати шкоди громадянському суспільству», — зазначається в звіті.
Гельсінська комісія наголошує на складнощах у подоланні олігархічної моделі, через те, що вона створювалась з часів початку здобуття Україною незалежності через дві причини:
— Обмежена лібералізація економіки на початку незалежності.
— Маніпуляції з ціною на газ, які дозволили олігархам накопичити статки, а Росії — десятиріччями впливати на українську політику.
Комісія закликає міжнародну спільноту підтримувати Україну в боротьбі проти корупції, яка може бути довготривалою через вкоріненість олігархічної моделі.
Звіт Гельсінської Комісії США: Олігархи Захопили Державу Україна І Змагаються Один З Одним, Щоб Вкрасти Українські Багатства
http://pochekun.net/editor/7147/
понеділок, 23 жовтня 2017 р.
неділя, 22 жовтня 2017 р.
Йонатан. Та… Шо тіатр, шо гестапо — один х_й. Л.П. (photo) Kyiv
один зечарний підарас путіна спаскудило київські кручі вертольотною площадкою(до втечі завбачливо готувалося), сплюндрувавши вид на Дніпро, а інший шоколадний підарас путіна сплюндрувало узвоза безликою коробкою і краєвид з Замкової гори.
...
Шурон. А ти шо, в тіатрі був?
Йонатан. Ми з Людкою осінню в Київ їздили, нашого собаку в’язати. То Людка приїбалась: “Пайдьом в тіатр, да пайдьом в тіатр”. То пішли…
Шурон. І шо?
Йонатан. Та нема на шо дивитись! Одні підараси… (с)Л.П.
...
http://doslidy.org.ua/?page_id=72palace poroshenko tomorrow
Освятим напалм, хай ясніше горить.
Хай спалить міста, міністерства, суди –
Ще тисячі років тривати війні.
poroshenko - putin's shit: путінське хуйло вальцман викрадає Грузинських Добровольців
Лідер "Руху нових сил" Міхеіл Саакашвілі заявляє, що в Україні викрадають пов’язаних з ним грузинів.
Про це він повідомив у своєму Facebook.
"Зараз виявилося, що вийшов з дому і зник мій колишній водій Михайло Абзіанідзе. Вдома його чекають дружина-українка і дочка, а також не виходить на зв'язок мій друг, полковник грузинської армії і активний учасник війни на сході, інструктор української Нацгвардї Давид Макишвілі", - написав Саакашвілі.
Раніше лідер РНС заявив, що в Києві озброєні чоловіки затримали колишнього начальника його охорони.
"На вулиці 8 озброєних людей схопили колишнього начальника моєї особистої охорони в Грузії Георгія Рубашвілі, коли він виходив з кафе разом зі знайомою", - написав він.
Правоохоронці поки не коментували цієї інформації.
Про це він повідомив у своєму Facebook.
"Зараз виявилося, що вийшов з дому і зник мій колишній водій Михайло Абзіанідзе. Вдома його чекають дружина-українка і дочка, а також не виходить на зв'язок мій друг, полковник грузинської армії і активний учасник війни на сході, інструктор української Нацгвардї Давид Макишвілі", - написав Саакашвілі.
Раніше лідер РНС заявив, що в Києві озброєні чоловіки затримали колишнього начальника його охорони.
"На вулиці 8 озброєних людей схопили колишнього начальника моєї особистої охорони в Грузії Георгія Рубашвілі, коли він виходив з кафе разом зі знайомою", - написав він.
Правоохоронці поки не коментували цієї інформації.
Нас привчили до того, що ми лузери - Саакашвілі
оловна мета віче – це повернути віру людям в те, що бувають чесні політики.
Про це заявив Міхеїл Саакашвілі.
"Нас привчили до того, що ми лузери. Нас привчили, що у Помаранчевих не вийшло, у наступних реформаторів та інших парламентарів не вийшло. Вони нас привчають до думки, що хто б не рухався щось, все не вийде. Так не рухайтесь. Якщо ми повернемо віру, то їх посунути взагалі нічого не коштує, це можна зробити дуже швидко і безболісно", – зазначив Саакашвілі.
Крім того, організатори віче оголосили, що люди мають прийти 7 листопада, коли знову почне працювати парламент. Активісти знову будуть вимагати виконання трьох основних вимог.
Про це заявив Міхеїл Саакашвілі.
"Нас привчили до того, що ми лузери. Нас привчили, що у Помаранчевих не вийшло, у наступних реформаторів та інших парламентарів не вийшло. Вони нас привчають до думки, що хто б не рухався щось, все не вийде. Так не рухайтесь. Якщо ми повернемо віру, то їх посунути взагалі нічого не коштує, це можна зробити дуже швидко і безболісно", – зазначив Саакашвілі.
Крім того, організатори віче оголосили, що люди мають прийти 7 листопада, коли знову почне працювати парламент. Активісти знову будуть вимагати виконання трьох основних вимог.
субота, 21 жовтня 2017 р.
Антін Мухарський ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ РОСІЙСЬКИЙ ЛІБЕРАЛІЗМ
ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ РОСІЙСЬКИЙ ЛІБЕРАЛІЗМ
Так звані росйські ліберали в Україні - троянський кінь Кремля. Або ще одна чергова многоходовочка, яка привязує український соціум і політикум до орбіти «руського міра», в усій гібридній багатогранності його існування.
Я бачив їх на власні очі, я чув їх на власні вуха — плоть від плоті, кров від крові російської прогресивної інтелігенції. Декого, хто відкрито виступали проти агерсії Кремля в Україні у 2014-15-му роках, ми рятували особисто, поручаючись за їхню лояльність перед прикордонниками і СБУ, коли вони «зависали» у аєропортах, не маючи необхідних документів. Селили їх, допомогали оформити посвідки на проживання, підшукували роботу. А потім мали численні статті у ЗМІ на кшталт «Язиковой вопрос ілі путь в нікуда», «За Украіну, но нє с Бандерой», «Хаос, управляємий Амєрікой» і.т.д. Ментально, метафізично, емоційно, практично, а головне - культурно та історично повязані з Ернстами, Міхалковими, Кісельовими, Глазєвими та іншими Пєсковими тисячами ниточок, мотузочок, мільйонами імпульсів і нейронів вони по факту все одно лишаються одним цілим з багатоголовою московітською гідрою, що оплітає нас липким павутинням нової епохи, яка невпинно наближається. Час Путіна злічено. Це розуміють всі, і навіть Максакова з Малаховим, який прямо з Києва подає усьому «прогресивному російству» однозначний сигнал — і в Києві можна непогано влаштуватися в разі, якщо конкретно почнуть закручувати гайки. А наші малороси так взагалі пищать від щастя - «ну єсть жє нормальниє рускіє, ну всьо же ми братскій народ!» Дають ордени, купують телевізійні канали, аби вони «вєщалі», бо єто же Масква-а-а-а-а, уровє-є-є-нь.
Безумовно, ще рік-два і православно-комуністичний маятник російського політикуму, не витримавши санкцій, надмірних навантажень на бюджет, постійного напруження еліт хитнеться в інший бік - і ми без сумніву ще побачимо і Ганапольського, і Кисельова на російських телеканалах, де вони будуть глузувати над потішними хохлами, в гостях у яких вони провели декілька років, наче Міклухо-Маклай в племенах папуасів, вивчаючи їхні дикі закони та звичаї. Тому панове-браття, не тіште себе ілюзіями, що бувають нормальні російські ліберали. Нема таких. Вірніше, я таких не зустрічав. Бо завжди мають дулю в кишені, троцкістську мислєформу про «врємєнних попутчіков» на путі к новой вєлікой росіє, шуточкі-прібауточкі в контекстє шаровари-сало-горілка.
Але це півбіди. Всі, підкреслюю..., абсолютно всі — куруються ФСБ. Бо Росії Україну втрачати не можна в жодному разі, а для цього знадобляться і російські ліберали, і росіські демократи, і російські українці, і україномовні росіянці. Словом, всі рускоговорящіє гібриди знадобляться (навіть якщо вони заговорять українською), щоб утримати Україну в полі руського міра. Приспати, замріяти, впокорити, обдурити, а потім спробувати тихенько придушити і сказати світові, що так і було одвіку. Не раз так було. Дуже не хочеться щоб іще так трапилося.
Тому, панове-браття, як зустрінете російського ліберала, питайте відразу і без преамбул — Бандера чий герой? Українська мова єдина в Україні? Голодомор — це геноцид? Комунізм — дорівнює фашизм? Крим - то Україна? Ну і сакраментальне — Путін х...ло? Якщо бачите або відчуваєте, якусь непевність, або намагання уникнути прямої відповіді на вищенаведені питання, заявляйте прямо і без вагань - «Чумодан- вокзал- Прага, Будапешт, Рим чи Лондон». Бо в новій модерній Україні з російським великодержавним лібералізмом не по дорозі.
Алілуйя!
Слава Україні!
Так звані росйські ліберали в Україні - троянський кінь Кремля. Або ще одна чергова многоходовочка, яка привязує український соціум і політикум до орбіти «руського міра», в усій гібридній багатогранності його існування.
Я бачив їх на власні очі, я чув їх на власні вуха — плоть від плоті, кров від крові російської прогресивної інтелігенції. Декого, хто відкрито виступали проти агерсії Кремля в Україні у 2014-15-му роках, ми рятували особисто, поручаючись за їхню лояльність перед прикордонниками і СБУ, коли вони «зависали» у аєропортах, не маючи необхідних документів. Селили їх, допомогали оформити посвідки на проживання, підшукували роботу. А потім мали численні статті у ЗМІ на кшталт «Язиковой вопрос ілі путь в нікуда», «За Украіну, но нє с Бандерой», «Хаос, управляємий Амєрікой» і.т.д. Ментально, метафізично, емоційно, практично, а головне - культурно та історично повязані з Ернстами, Міхалковими, Кісельовими, Глазєвими та іншими Пєсковими тисячами ниточок, мотузочок, мільйонами імпульсів і нейронів вони по факту все одно лишаються одним цілим з багатоголовою московітською гідрою, що оплітає нас липким павутинням нової епохи, яка невпинно наближається. Час Путіна злічено. Це розуміють всі, і навіть Максакова з Малаховим, який прямо з Києва подає усьому «прогресивному російству» однозначний сигнал — і в Києві можна непогано влаштуватися в разі, якщо конкретно почнуть закручувати гайки. А наші малороси так взагалі пищать від щастя - «ну єсть жє нормальниє рускіє, ну всьо же ми братскій народ!» Дають ордени, купують телевізійні канали, аби вони «вєщалі», бо єто же Масква-а-а-а-а, уровє-є-є-нь.
Безумовно, ще рік-два і православно-комуністичний маятник російського політикуму, не витримавши санкцій, надмірних навантажень на бюджет, постійного напруження еліт хитнеться в інший бік - і ми без сумніву ще побачимо і Ганапольського, і Кисельова на російських телеканалах, де вони будуть глузувати над потішними хохлами, в гостях у яких вони провели декілька років, наче Міклухо-Маклай в племенах папуасів, вивчаючи їхні дикі закони та звичаї. Тому панове-браття, не тіште себе ілюзіями, що бувають нормальні російські ліберали. Нема таких. Вірніше, я таких не зустрічав. Бо завжди мають дулю в кишені, троцкістську мислєформу про «врємєнних попутчіков» на путі к новой вєлікой росіє, шуточкі-прібауточкі в контекстє шаровари-сало-горілка.
Але це півбіди. Всі, підкреслюю..., абсолютно всі — куруються ФСБ. Бо Росії Україну втрачати не можна в жодному разі, а для цього знадобляться і російські ліберали, і росіські демократи, і російські українці, і україномовні росіянці. Словом, всі рускоговорящіє гібриди знадобляться (навіть якщо вони заговорять українською), щоб утримати Україну в полі руського міра. Приспати, замріяти, впокорити, обдурити, а потім спробувати тихенько придушити і сказати світові, що так і було одвіку. Не раз так було. Дуже не хочеться щоб іще так трапилося.
Тому, панове-браття, як зустрінете російського ліберала, питайте відразу і без преамбул — Бандера чий герой? Українська мова єдина в Україні? Голодомор — це геноцид? Комунізм — дорівнює фашизм? Крим - то Україна? Ну і сакраментальне — Путін х...ло? Якщо бачите або відчуваєте, якусь непевність, або намагання уникнути прямої відповіді на вищенаведені питання, заявляйте прямо і без вагань - «Чумодан- вокзал- Прага, Будапешт, Рим чи Лондон». Бо в новій модерній Україні з російським великодержавним лібералізмом не по дорозі.
Алілуйя!
Слава Україні!
середа, 18 жовтня 2017 р.
вівторок, 17 жовтня 2017 р.
понеділок, 16 жовтня 2017 р.
У Криму суд не задовольнив апеляційну скаргу Балуха щодо бездіяльності силовиків
криси при владі Українського Фермера на мудачука не виміняють
https://www.radiosvoboda.org/a/news/28798042.html
R.I.P.
Трагічно пішов з життя Віталій Княжеський. Не стало друга Вітуса, нашого побратима. Не стало людини, яка свідомо обрала шлях націоналіста тоді, коли це ще не було популярним.
Він був одним зі старшин харківського «Патріота України». З тих часів його всі пам'ятали як людину чесну і принципову. Він вже тоді тягнув на собі значну частину організаційної роботи. З 2010 року він був начальником штабу Організації. За це режим Януковича ув'язнив Вітуса у справі «першої оборони Римарської». Після виходу з тюрми в результаті перемоги Революції Гідності, він разом з Андрієм Білецьким, Ігорем Михайленком та іншими політв'язнями активно включився в боротьбу за український Харків. Невідомо, чим би закінчився бій на Римарській 14 березня 2014 року, якби не його рішучі дії.
В АЗОВі Вітус був з першого дня, він постійно рвався в бій разом з побратимами. Всю літню компанію 2014-го він провів в боях. Жодної операції батальйону АЗОВ не пройшло без його участі.
Величину втрати для нашого Руху важко переоцінити. Ми втратили не лише однодумця, але й друга. Ти не будеш забутий, брате. Для нас честь, що ти був нашим побратимом!
http://nationalcorps.org/blog/tragchno-pshov-z-zhittja-vtalj-knjazheskij
неділя, 15 жовтня 2017 р.
poroshenko - putin's shit: вальцман нагородило радянського суддю, яке репресувало дисидентів
Дисидент-правозахисник, літературознавець, перекладач.
Суддя Григорій Зубець засудив Валерія Марченка в березні 1984 року до 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Незабаром після засудження у Марченко відмовили нирки і він помер у тюремній лікарні.
Київська міська рада перейменувала Інтернаціональну площу в площу Валерія Марченка
https://uk.wikipedia.org/wiki/Марченко_Валерій_Веніамінович
-----------------
Григорій Іванович Зубе́ць — український і радянський юрист, перед цим радянський суддя, репресував дисидентів.
Голова Київського міського суду (з жовтня 2001 року — Апеляційного суду міста Києва) у 1993 — 2003 роках. Суддя 1-го кваліфікаційного класу. Заслужений юрист України.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №307/2017
Нагородити орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня
ЗУБЦЯ Григорія Івановича – суддю апеляційного суду міста Києва у відставці
http://www.president.gov.ua/documents/3072017-22778
Суддя Григорій Зубець засудив Валерія Марченка в березні 1984 року до 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання. Незабаром після засудження у Марченко відмовили нирки і він помер у тюремній лікарні.
Київська міська рада перейменувала Інтернаціональну площу в площу Валерія Марченка
https://uk.wikipedia.org/wiki/Марченко_Валерій_Веніамінович
-----------------
Григорій Іванович Зубе́ць — український і радянський юрист, перед цим радянський суддя, репресував дисидентів.
Голова Київського міського суду (з жовтня 2001 року — Апеляційного суду міста Києва) у 1993 — 2003 роках. Суддя 1-го кваліфікаційного класу. Заслужений юрист України.
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №307/2017
Нагородити орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня
ЗУБЦЯ Григорія Івановича – суддю апеляційного суду міста Києва у відставці
http://www.president.gov.ua/documents/3072017-22778
субота, 14 жовтня 2017 р.
пʼятниця, 13 жовтня 2017 р.
четвер, 12 жовтня 2017 р.
середа, 11 жовтня 2017 р.
Президент Литвы Даля Грибаускайте
Президент Литвы Даля Грибаускайте пошла ва-банк. Она не только обнародовала планы путинской России, но и обвинила Запад в несостоятельности, неспособности действовать.
«Сегодня Запад не имеет лидера, который в состоянии остановить Путина», – выносит приговор литовский президент в ходе интервью американскому изданию “The Post’s Lally Weymouth”.
В то же время Грибаускайте утверждает: «Войну в Восточной Украине можно быстро остановить. Это может сделать Запад, который должен продемонстрировать Путину, что так же готов бороться за свои ценности – свободу и демократию».
Предлагаем главные тезисы Президента Грибаускайте.
– Как вы оцениваете ситуацию в Украине?
– Ситуация там ухудшается. Российские войска все еще на территории Украины. Это означает, что Европа и мир позволяют России не только запугивать своих соседей, но и применять военные силы против них. Это то же самое, что международный терроризм, то, что мы видим в Ираке и Сирии. В Украине происходит настоящая война. Европейский союз и большинство мировых лидеров пытаются говорить об этом, не как о войне, а как о некой поддержке террористических групп. Мы видели случай с Крымом. С самого начала там были какие-то «зеленые человечки», но вскоре они проявились в российской армии. Теперь то же самое происходит в Восточной Украине. И я уверена, что это не последняя территория, на которой Путин намерен продемонстрировать свою силу.
вівторок, 10 жовтня 2017 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)