Пророк Тарас Шевченко відповів на цинічний лист путінській хі-хі шлюсі капітельман

КОНФЕДЕРАТИ

«Одчиняй, проклятий жиде!
Бо будеш битий... одчиняй!
Ламайте двері, поки вийде
Старий паскуда!»
 «Постривай!
Стривайте, зараз!»
  «Нагаями 
Свиняче ухо! Жартувать,
Чи що, ти хочеш?»
  «Я? з панами? 
Крий боже! зараз, дайте встать,
Ясновельможні (нишком—свині)». 
«Пане полковнику, ламай!»
Упали двері... а нагай
Малює вздовж жидівську спину.
  «Здоров, свине, здоров, жиде,
  Здоров, чортів сину!»
  Та нагаєм, та нагаєм.
  А жид зогнув спину:
  «Не жартуйте, мості-пане!»
  «Добривечір в хату!
  Ще раз шельму! ще раз!.. годі!
  Вибачай, проклятий!
  Добривечір! а де дочка?»
  «Умерла, панове».
  «Лжеш, Іудо! нагаями!»
  Посипались знову.
  «Ой паночки-голубчики,
  Єй-богу, немає!»
  «Брешеш, шельмо!»
  «Коли брешу,
  Нехай бог карає!»
  «Не бог, а ми. Признавайся!»
  «Нащо б мав ховати,
  Якби жива? Нехай, боже,
  Щоб я був проклятий!..»
  «Ха-ха-ха-ха!.. Чорт, панове,
  Літаню 17 співає.
  Перехрестись!»
  «Як же воно?
  Далебі, не знаю».
  «Отак, дивись...»
    Лях хреститься,
  А за ним Іуда.
  «Браво! браво! охрестили.
  Ну, за таке чудо
  Могоричу, мості-пане!
  Чуєш, охрещений?
  Могоричу!»
  «Зараз, зараз!»
  Ревуть, мов скажені,
  Ревуть ляхи, а поставець
  По столу гуляє.
  «Єще Польща не згінела!» —
  Хто куди гукає.
  «Давай, жиде!»
  Охрещений
  Із льоху та в хату,
  Знай, шмигляє, наливає;
  А конфедерати,
  Знай, гукають: «Жиде! меду!»
  Жид не схаменеться.
  «Де цимбали? грай, псявіро!»
  Аж корчма трясеться —
  Краков'яка оддирають,
  Вальса та мазура.
  І жид гляне та нищечком:
  «Шляхетська натура!»
  «Добре, годі! тепер співай!»
  «Не вмію, єй-богу!» 
  «Не божись, собача шкуро!»
  «Яку ж вам? Небог у?»

    «Була собі Гандзя,
    Каліка небога,
    Божилася,
    Молилася,
    Що боліли ноги;
    На панщину не ходила,
    А за паробками
    Тихесенько, 
    Гарнесенько
    Поміж бур'янами».

  «Годі! годі! це погана:
  Схизмати 18 співають».
  «Якої ж вам? хіба оцю?
  Стривайте, згадаю...»

  «Перед паном Хведором
  Ходить жид ходором.
 І задком,
 І передком
  Перед паном Хведірком».

  «Добре, годі! тепер плати!» 
  «Жартуєте, пане:
  За що платить?»

  «Що слухали.
  Не кривись, поганий! 
  Не жартуєм. Давай гроші!»
  «Де мені їх взяти?
  Ні шеляга; я панською 
  Ласкою багатий».
  «Лжеш, собако! признавайся!
  А нуте, панове,
  Батогами!»
  Засвистіли,
  Хрестять Лейбу знову.
  Періщили, періщили, 
  Аж пір'я летіло...
  «Єй же богу, ні шеляга!
  їжте моє тіло!
  Ні шеляга! гвалт! рятуйте!»
  «Ось ми порятуєм».
  «Постривайте, я щось скажу».
  «Почуєм, почуєм,
  Та не бреши, бо, хоч здохни,
  Брехня не поможе».
  «Ні, в Вільшаній...»
  «Твої гроші?»
  «Мої!.. ховай боже!
  Ні, я кажу, що в Вільшаній...
  Вільшанські схизмати
  По три сем'ї, по чотири 
  Живуть в одній хаті».
  «Ми це знаєм, бо ми сами
  їх так очухрали».
  «Та ні, не те... вибачайте...
  Щоб лиха не знали,
  Щоб вам гроші приснилися... 
  Бачте, у Вільшаній
  У костьолі... у титаря...
  А дочка Оксана!
  Ховай боже! як панночка!
  Що-то за хороше! 
  А червінців! хоч не його,
  Так що? аби гроші».
  «Аби гроші, однаково!
  Правду Лейба каже;
  А щоб певна була правда,
  Нехай шлях покаже.
  Одягайся!»

  Поїхали
  Ляхи у Вільшану. 
  Один тілько під лавою
  Конфедерат п'яний
  Не здужа встать, а курника, 
  П'яний і веселий:
  «Мy zуjеmу, mу zyjеmу,

  Роlskа niе zginelа» 18. 

http://users.i.com.ua/~zeta/Shevchenko/UA/Confederaty.html